Нормативні документи

Положення про школу професійної адаптації

молодого та малодосвідченого вчителя

1. Загальні положення

1.1. Положення регламентує діяльність структурного підрозділу, що створюється при науково-методичній раді навчального закладу за наявності в установі молодих фахівців, що не мають стажу педагогічної роботи, а також педагогів зі стажем роботи до 3 років.

1.2. Школа професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя діє відповідно до Закону України «Про освіту», “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійну технічну освіту”, “Про вищу освіту”, статуту навчального закладу, рішення науково-методичної ради, наказів директора навчального закладу й цього положення, іншими нормативно-правовими актами України в галузі освіти.

2. Мета, завдання й види діяльності

2.1. Метою створення Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя є адаптація молодих педагогів у колективі, їхнє самоствердження й професійне становлення.

2.2. Основні завдання Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя:

– забезпечення розвитку навчального закладу, формування педагогічної системи, професійного стилю навчального закладу;

– узагальнення перспективного педагогічного досвіду, апробація й упровадження в роботу молодих учителів сучасних освітніх технологій;

– установлення відносин співробітництва та взаємодії між молодими фахівцями й досвідченими педагогами;

– організація й проведення Науково-методичної роботи з проблем сучасної освіти, проведення різного рівня методичних семінарів, конференцій, виставок із залученням інтелектуального потенціалу молодих учителів;

– реалізація планів і програм співробітництва на рівні «навчальний заклад – ВНЗ».

2.3. Школа професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя взаємодіє з відповідними структурами як навчального закладу, так і за його межами.

2.4. Основні види діяльності Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя:

– формування індивідуального професійного стилю педагога через упровадження прогресивних освітніх технологій;

– надання допомоги молодим учителям в оволодінні педагогічною майстерністю через вивчення досвіду роботи кращих учителів навчального закладу району, міста;

– проведення досвідченими педагогами майстер-класів і навчально-методичних занять для молодих спеціалістів;

– участь молодих педагогів у роботі школи кураторів;

– залучення молодих учителів до підготовки й організації педрад, семінарів і конференцій із проблем освіти;

– відстеження результатів роботи молодого вчителя;

– діагностика успішності роботи молодого вчителя;

– розвиток, модернізація і зміцнення матеріально-технічної бази кафедр відповідно до напряму діяльності молодого фахівця (електронні підручники, наочні посібники та ін.);

– організація роботи з розробки молодими фахівцями електронних навчальних матеріалів і методик їх використання в навчальному процесі;

– видання методичної літератури з питань освіти;

– формування мережі вільного інформаційного обміну в галузі освіти, зокрема за рахунок упровадження форм дистанційної освіти.

3. Склад Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя й організація роботи

3.1. Школи молодого педагога формуються на різних рівнях управління методичною роботою: шкільному, районному, міському; на обласному рівні – при відповідних кафедрах, методичних кабінетах, лабораторіях, відділах, центрах інституту післядипломної педагогічної освіти.

3.2. До складу Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя входять молоді та малодосвідчені педагоги, їхні наставники й учителі, які готові передавати накопичений досвід, психолог навчального закладу, за необхідності – професори, доценти, кандидати наук, методисти.

3.3. Склад Школи та її керівник затверджуються відповідними директора школи.

3.4. Школа молодого педагога створюється за наявності більше 3-ох молодих спеціалістів. Якщо кількість новопризначених менше трьох – з ними працюють через наставництво та консультування (групове, індивідуальне).

3.2. Керівництво Школою професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя та її перспективний розвиток здійснює досвідчений педагог, що обирається науково-методичною радою з числа найбільш досвідчених і авторитетних фахівців, які мають вищу кваліфікаційну категорію. Керівник Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя є членом науково-методичної ради й підзвітний їй.

3.3. Керівник Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя організовує та керує всіма видами діяльності Школи й несе відповідальність за результати її роботи.

3.4. Детальні вимоги до кваліфікації, повноваження й відповідальність керівника Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя уточнюють посадовою інструкцією.

3.5. Питання про прийняття працівника до Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя має бути погоджено на засіданні науково-методичної ради.

3.6. Діяльність Школи професійної адаптації молодих та малодосвідчених вчителів здійснюється:

– у вигляді щомісячних занять, на яких обговорюють теоретичні та практичні питання;

– у вигляді наставництва «наставник – молодий учитель»;

– у вигляді конлсультування над молодим та малодосвідченим учителем предметної кафедри.

3.7. Форми діяльності Школи професійної адаптації молодих та малодосвідчених учителів: лекції, семінари, взаємовідвідування занять, творчі звіти вчителів, декада ініціативи й творчості молодих учителів, методичні виставки.

3.8. Планові засідання Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя проводять раз на місяць з обов’язковою присутністю всіх молодих фахівців і наставників (далі – слухачів).

3.9. План роботи Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя розробляє її керівник за участю голів методичних об’єднань, затверджують на засіданні науково-методичної ради.

3.10. Документація школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя:

– план роботи Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя;

– протоколи засідань;

– банк даних про молодих та малодосвідчених учителів;

– звіти про самоосвіту молодих та малодосвідчених учителів.

4. Права та обов’язки слухачів Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя

4.1. З метою виконання функцій, закріплених цим положенням, Школа професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя має такі права та обов’язки:

– подає заступнику директора з навчально-виховної роботі в установленому порядку документацію на архівне збереження;

– подає науково-методичній раді витяги з протоколів засідань;

– створює банк даних про молодих учителів та їхні звіти із самоосвіти;

– у встановлений термін отримує інформацію, необхідну для планування й організації роботи школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя на навчальний рік.

4.2. Слухачі школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя мають право:

– уносити пропозиції з удосконалення діяльності школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя;

– брати участь у складанні плану роботи школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя на наступний навчальний рік;

– брати участь у наукових і навчально-методичних конференціях, семінарах і нарадах, презентуючи напрацьований досвід;

– одержувати необхідну для виконання своїх функцій інформацію в заступників директора й керівників усіх структурних підрозділів; ознайомлюватися з документами з питань забезпечення освітньої і методичної діяльності;

– бути присутніми на заняттях своїх колег (з їхньої попередньої згоди й за погодженням з керівником Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя);

– звертатися з пропозиціями, скаргами, заявами й отримувати відповіді на свої запитання;

– обрати методичну тему для самоосвітньої роботи й форми звітності щодо неї;

уносити пропозиції керівництву навчального закладу в письмовому вигляді або у формі виступів на засіданнях педрад, методичних рад, предметних кафедр з питань удосконалення роботи Школи професійної адаптації молодого й малодосвідченого вчителя.

4.3. Слухачі Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя зобов’язані:

– регулярно відвідувати заняття в Школі професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя;

– вивчати нормативно-методичні документи й психолого-педагогічну літературу з питань організації освітнього процесу;

– надавати плани занять на узгодження на прохання завідувача кафедри, методиста або з особистої ініціативи;

– реалізувати індивідуальні плани роботи в Школі професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя в повному обсязі, виконувати доручення керівника школи в рамках посадових інструкцій;

– брати участь у заходах, організованих Школою професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя;

– дотримуватися трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу;

– систематично підвищувати свою кваліфікацію.

5. Контроль за діяльністю

5.1. Результати діяльності Школи молодого педагога розглядаються на засіданнях методичних об’єднань, педагогічних рад, рад методичних та науково-методичних служб тощо.

6. Обов’язки адміністрації навчального закладу

Адміністрація навчального закладу всебічно сприяє роботі Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя, надає необхідні матеріали й документи, інші відомості, необхідні для здійснення діяльності.

Додаток 1. Документація Школи

У процесі роботи Школи використовується та готується така документація:

  • Положення про школу молодого педагога;

  • план роботи;

  • банк даних про слухачів школи молодого педагога: кількісний і якісний склад (вік, освіта, спеціальність, педагогічний стаж, рік закінчення навчального закладу, фах тощо);

  • звіти про роботу школи молодого педагога;

  • методичні рекомендації для слухачів Школи;

  • інше.

Положення   про методичні об’єднання

1. Загальні положення

1.1. Методичне об’єднання (далі МО) – структурний підрозділ внутрішньої системи управління навчально-виховним процесом, який координує методичну, організаційну роботу вчителів одного або кількох близьких за змістом предметів.

1.2. МО створюється з числа основних учителів та вчителів за сумісництвом.

1.3. Метою діяльності МО є здійснення навчально-виховної, методичної та позакласної роботи з одного чи кількох споріднених навчальних предметів.

1.4. Голова МО вчителів-предметників працює на державних (громадських) засадах, його затверджують наказом по школі.

1.5. До МО належать педагоги одного чи кількох близьких за змістом освіти предметів.

1.6. МО може організовувати свою роботу за наявності 3-х та більше учасників.

1.7. МО підпорядковується у своїй діяльності заступнику директора з НВР.

2. Завдання та напрями діяльності МО

2.1. Забезпечення навчально-виховної та методичної роботи на високому професійному рівні.

2.2. Задоволення потреб учнів в інтелектуальному, культурному і духовному розвитку.

2.3. Надання допомоги вчителям у розвитку та підвищенні професійної майстерності.

2.4. Обговорення питань з методики викладання предмета, принципових питань програми міністерства освіти.

2.5. Розгляд питань організації, керівництва і контролю за якістю навчальної роботи.

2.6. Забезпечення своєчасного вивчення нормативних документів; виконання нормативних документів; виконання нормативних вимог до навчання та виховання учнів.

2.7. Координація навчально-виховної діяльності вчителів та організації їхньої взаємодії в педагогічному процесі.

2.8. Вивчення та впровадження в практику сучасних освітніх технологій навчання, форми і методи роботи на уроці та в позаурочний час.

2.9. Конкурси методичних знахідок серед педагогів МО.

3. Організація роботи МО

3.1. Роботу вчителів-предметників у рамках МО організовано на засадах гуманізації, демократизації, взаємоповаги та взаємоконтролю.

3.2. Роботу МО організовує голова МО, якого призначає адміністрація або обирають члени МО серед педагогів, які користуються повагою, терміном на 4 роки.

3.3. Голова МО може скласти з себе обов’язки достроково, написавши відповідну заяву і вказавши причину.

4. Завдання голови МО

4.1. Аналіз результатів організації вчителем навчально-виховної діяльності учнів із предметів, що є складовими МО.

4.2. Організація взаємодії вчителів МО, вивчення стану викладання предмета, ведення вчителем шкільної документації.

4.3. Організація взаємовідвідування уроків, позакласних заходів із предметів, що є складовими МО, та взаємодопомога.

4.4. Забезпечення організації заходів, спрямованих на професійне зростання вчителів, зокрема молодих та новопризначених.

5. Обов’язки голови МО

5.1. Голова МО проводить засідання не менш як 4 рази на рік згідно з планом.

5.2. Голова МО складає план роботи на навчальний рік, який узгоджує з учителями-предметниками.

5.3. Голова МО звітує про свою роботу перед педагогічною радою не менш як раз на рік .

5.4. Голова МО контролює виконання календарно-тематичних планів, разом із заступником з НВР організовує вивчення стану викладання предмета (якість, результативність), ведення шкільної документації вчителями-предметниками.

6. Права голови МО

6.1. Голова МО має право на відвідування та аналіз уроків, позакласних заходів з предмета, що є складовим МО, шкільної документації вчителів, які входять до складу МО .

6.2. Голова МО має право звертатися за консультацією до директора та його заступників із проблем організації навчально-виховного процесу в гімназії, виконання трудової дисципліни вчителями, які входять до складу МО.

6.3. Готувати пропозиції та рекомендації вчителям для підвищення кваліфікаційного розряду.

6.4. Рекомендувати вчителям різні форми підвищення кваліфікації.

6.5. Ставити питання перед адміністрацією про заохочення вчителів.

7. Обов’язки вчителів, які входять до складу МО

7.1. Організувати навчально-виховну роботу з урахуванням основних завдань життєдіяльності школи, МО, особисто вчителя.

7.2. Організовувати свою діяльність з питань удосконалення педагогічної, фахової майстерності (навчально-виховна, методична робота).

7.3. Планувати свою діяльність з урахуванням охорони здоров’я та життя дітей, заходів з техніки безпеки.

7.4. Організовувати свою діяльність з питань співпраці з батьками та вчителями щодо підвищення якості навчально-виховного процесу, поліпшення якості педагогічної праці.

8. Права вчителів, які входять до складу МО

8.1 Звертатися до адміністрації з проханням про відрядження на курси, семінари, тренінги з питань підвищення фахової та професійної майстерності.

8.2. Висувати пропозиції щодо поліпшення організації навчально-виховного процесу в школі.

8.3. Вносити пропозиції щодо організації та змісту атестації вчителів.

9. Документація МО

9.1. Положення про МО.

9.2. Аналіз роботи МО за рік, що минув.

9.3. План роботи на рік.

9.4. Протоколи засідань.

9.5. План атестації вчителів, проходження курсової перепідготовки; банк даних про вчителів: якісний та кількісний склад.

9.6. Необхідна документація для організації діяльності в МО в табличній формі.

9.7. Інструктивно-методичні документи.

9.8. Методична база доробків учителів МО.

9.9. Тематичне планування роботи вчителів МО в табличній формі.

10. Керівництво діяльністю МО

10.1. Керівництво діяльністю МО здійснює заступник директора з НВР.

ПОЛОЖЕННЯ
про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти  (розроблене на основі Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти  та дошкільної освіти,
 затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 609 від 08 червня 2018 року)

I. Загальні положення

1. Це Положення визначає основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (далі – Команда супроводу), які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в закладах загальної середньої та дошкільної освіти.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

індивідуальна навчальна програма – документ (частина ІПР), який окреслює коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню з кожного окремого навчального предмету у процесі навчання у закладі загальної середньої освіти з метою реалізації індивідуальної освітньої траєкторії дитини з особливими освітніми потребами (далі – дитини з ООП). Містить перелік тем матеріалу, що вивчається, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, час, відведений на вивчення всього курсу;

індивідуальний освітній план – документ (частина ІПР), що визначає послідовність, форму і темп засвоєння дитиною з ООП у закладі дошкільної освіти компонентів освітньої програми з метою реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України “Про освіту”.

3. Персональний склад Команди супроводу затверджується наказом керівника закладу освіти, в якому здобувають освіту діти з ООП.

4. Команда супроводу дитини з ООП співпрацює з ІРЦ з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення її діяльності.

5. Заклад освіти на підставі Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти розробляє власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.

II. Склад учасників Команди супроводу

1. Склад Команди супроводу визначається з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП.

2. До складу Команди супроводу дитини з ООП входять:

У закладі загальної середньої освіти:

постійні учасники: директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів (класний керівник), вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки або законні представники (далі – батьки) дитини з ООП тощо;

залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

У закладі дошкільної освіти:

постійні учасники: директор або вихователь-методист, вихователь, асистент вихователя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки дитини з ООП тощо;

залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

III. Принципи діяльності Команди супроводу

1. Основними принципами діяльності Команди супроводу є:

повага до індивідуальних особливостей дитини з ООП;

дотримання інтересів дитини з ООП, недопущення дискримінації та порушення її прав;

командний підхід;

активна співпраця з батьками дитини з ООП, залучення їх до освітнього процесу та розробки ІПР;

конфіденційність та дотримання етичних принципів;

міжвідомча співпраця.

IV. Завдання Команди супроводу

1. Команда супроводу виконує наступні завдання:

збір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, реалізації та моніторингу виконання ІПР;

визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу освіти на підставі висновку ІРЦ, та забезпечення надання цих послуг;

розроблення ІПР для кожної дитини з ООП та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини;

надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу освіти з організації інклюзивного навчання;

створення належних умов для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище;

проведення консультативної роботи з батьками дітей з ООП щодо особливостей їх розвитку, навчання та виховання;

проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі освіти серед педагогічних працівників, батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини, формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з ООП.

V. Основні функції учасників Команди супроводу

Адміністрація закладу освіти (директор або заступник директора з навчально-виховної роботи/вихователь-методист):

формування складу Команди супроводу;

призначення відповідальної особи щодо координації розроблення ІПР;

організація роботи Команди супроводу;

контроль за виконанням висновку ІРЦ;

залучення фахівців (в тому числі фахівців ІРЦ) для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП;

контроль за виконанням завдань учасниками Команди супроводу своїх функцій;

розроблення спільно з іншими учасниками Команди супроводу індивідуального навчального плану дитини з ООП;

залучення батьків дитини з ООП до розроблення і погодження ІПР;

оцінка діяльності педагогічних працівників, залучених до реалізації ІПР;

моніторинг виконання ІПР.

Практичний психолог:

вивчення та моніторинг психічного розвитку дитини з ООП;

психологічний супровід дитини з ООП;

надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП згідно з ІПР;-1

надання рекомендацій, консультацій та методичної допомоги педагогічним працівникам закладу освіти у роботі з дитиною з ООП;

консультативна робота з батьками дитини з ООП;

просвітницька робота щодо формування психологічної готовності в учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі.

Соціальний педагог:

соціально-педагогічний патронаж дитини з ООП та її батьків;

виявлення соціальних проблем, які потребують негайного вирішення, при потребі, направлення до відповідних фахівців з метою надання допомоги;

вивчення соціальних умов розвитку дитини з ООП;

соціалізація дитини з ООП, адаптація її у новому колективі;

інформування дитини з ООП та її батьків про мережу закладів позашкільної освіти, залучення дитини до участі в гуртках, секціях з урахуванням її можливостей;

__________
-1Проведення корекційно-розвиткових занять практичним психологом, вчителем-дефектологом здійснюється відповідно до чинного законодавства.

надання рекомендацій учасникам освітнього процесу щодо шляхів ефективної інтеграції дитини з ООП в колектив однолітків, формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі, подолання особистісних, міжособистісних конфліктів;

захист прав дитини з ООП, за відповідним дорученням представлення її інтересів у відповідних органах та службах.

Вчителі-дефектологи (вчитель-логопед, сурдопедагог, тифлопедагог, олігофренопедагог), вчитель-реабілітолог:

надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП, згідно ІПР;

моніторинг досягнень у відповідній сфері розвитку дитини, згідно ІПР;

надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо особливостей організації освітнього процесу, реалізації корекційно-розвиткових цілей в процесі навчання, технології для досягнення кінцевих цілей навчання, визначених в ІПР та застосування адаптацій (модифікацій);

консультативна робота з батьками дитини з ООП;

Вчитель початкових класів (класний керівник), вчителі предметів/вихователь:

забезпечення освітнього процесу дитини з ООП з урахуванням особливостей її розвитку та ІПР;

підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу про особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини з ООП, її сильні сторони та потреби, результати виконання дитиною навчальної програми/освітнього плану;

участь у підготовці індивідуального навчального плану дитини з ООП;

розробка індивідуальної навчальної програми в закладі загальної середньої освіти та індивідуального освітнього плану в закладі дошкільної освіти;

визначення спільно з іншими педагогічними працівниками рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР;

створення належного мікроклімату в колективі;

надання інформації батькам про стан засвоєння навчальної програми/освітнього плану дитиною з ООП.

Асистент вчителя/вихователя:

спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб;

участь в організації освітнього процесу дитини з ООП;

участь у розробці ІПР;

участь у підготовці індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми/індивідуального освітнього плану (для закладів дошкільної освіти);

адаптація освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП;

оцінка спільно з вчителем/вихователем рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР;

підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу за результатами спостереження за дитиною щодо її індивідуальних особливостей, інтересів та потреб;

надання інформації батькам, педагогічним працівникам щодо особливостей розвитку дитини з ООП.

Батьки дитини з ООП:

доведення інформації про дитину (стиль, спосіб навчання, успіхи, труднощі у виконанні домашніх завдань);

прийняття участі у роботі Команди супроводу, в тому числі залучення до складання ІПР;

створення умов для навчання, виховання та розвитку дитини.

Медичний працівник закладу освіти:

інформування учасників Команди супроводу про стан здоров’я дитини та її психофізичні особливості;

за необхідністю, здійснює збір додаткової інформації від батьків, закладу охорони здоров’я щодо стану здоров’я дитини.

VI. Організація роботи Команди супроводу

1. Загальне керівництво Командою супроводу дітей з ООП покладається на директора або заступника директора з навчально-виховної роботи/вихователя-методиста, який несе відповідальність за виконання покладених на Команду завдань та розподіл функцій між її учасниками.

2. Робота Команди супроводу здійснюється в межах основного робочого часу працівників.

3. Однією з організаційних форм діяльності Команди супроводу є засідання її учасників, яке проводиться не менше трьох разів протягом навчального року. За потреби скликаються позачергові засідання. Ініціювати позачергове засідання Команди супроводу може будь-хто з її учасників.

4. Головою засідання Команди супроводу є директор або заступник директора з навчально-виховної роботи в закладі загальної середньої освіти, вихователь-методист – в закладі дошкільної освіти.

5. Рішення засідання Команди супроводу приймаються за результатами колегіального обговорення інформації кожного її учасника відкритим голосуванням (за умови присутності на засіданні не менше 2/3 від загального складу).

6. Рішення засідання Команди супроводу оформляється протоколом, який веде секретар засідання. Протокол засідання підписується головою, секретарем та всіма учасниками засідання.

7. Секретар призначається із числа складу постійних учасників Команди супроводу.

VII. Організація надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами

1. Відповідно до висновку ІРЦ, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), результатів психолого-педагогічного вивчення дитини Команда супроводу складає індивідуальну програму розвитку дитини з ООП впродовж 2-х тижнів з моменту початку освітнього процесу.

ІПР погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти.

2. Команда супроводу переглядає ІПР з метою її коригування та визначення прогресу розвитку дитини у закладі загальної середньої освіти двічі на рік (у разі потреби частіше); у закладі дошкільної освіти – тричі на навчальний рік (у разі потреби частіше).

3. Відповідно до особливостей розвитку дитини з ООП Команда супроводу розробляє індивідуальний навчальний план та індивідуальну навчальну програму в закладі загальної середньої освіти та індивідуальний освітній план в закладі дошкільної освіти.

4. Команда супроводу визначає способи адаптації (у разі необхідності модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП.

5. Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять.

6. У разі виникнення труднощів у реалізації ІПР, Команда супроводу звертається до фахівців ІРЦ щодо надання методичної допомоги.

7. Команда супроводу формує та узгоджує з батьками розклад корекційно-розвиткових занять дитини з ООП.

8. Корекційно-розвиткові заняття згідно з ІПР проводяться педагогічними працівниками закладу освіти та (або) залученими фахівцями ІРЦ, інших установ/закладів, фізичними особами, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти.

Close
Menu
Social profiles
Close
Call Now Button